Християнська етика.

Тема.Наставники в житті дитини

"Зелена Зірка"

Одного разу незчисленні небесні зірочки попросили у доброго Бога, щоб Він дозволив їм відвідати землю, і вирушили в далеку подорож.

Розсипалися зірочки всюди по землі…

Деякі з них впали на купол церкви, інші — на дах сиротинця, ще інші сіли на міську площу, декілька впали посеред квітів, інші — посеред дітей, молоді. Дехто потрапив у притулок для хворих, стареньких людей, решта — до тюрми, лікарні, розсипалися просто по вулицях, школах, дитячих будинках, монастирях. Але що ж? Збентежено споглядали вони на метушню й безлад, чули сварки та плач, бачили незгоду й смуток, горе та смерть.

Тоді вони злякалися й негайно повернулися до неба.

Господь їх питає:

— Що сталося? Чому ви так швидко повернулись, мої любі зіроньки?

А вони відповідають одна поперед одної:

— Ой Господи, як там сумно, як прикро!

— Ми так часто зустрічали незгоду й ненависть серед людей!

— Там стільки смутку й сліз!

— Люди часом навіть не звертають уваги на те, якими гарними є квіти довкола них!

— Матері покидають своїх дітей, діти залишають батьків!

— Усюди хвороби, безлад і непорозуміння!

Бог вислухав їх, а тоді запитав:

— А чи справді всі повернулися? А де ж Зелена Зірочка?

Зорі враз принишкли на хмарах і схилили голівки донизу, щоб подивитися, де ж саме загубилася їхня сестриця.

— О! — сказав Господь, — вона єдина з усіх залишилася на Землі! Так, її місце там. Там, де немає легкого життя, нема справжнього щастя, миру, вірної любові, щирої радості.

Дивіться, ось вона! Лікує хворих, навчає дітей, розраджує пригнічених, розвеселяє засмучених, скликає роз’єднаних. Вона молиться, співає й любить! Зелена Зірочка — це Надія, Життя й Воскресіння для людей! Вона — мій післанець, мій світлий вогник у темряві, який розсипає всім іскорки Божої Любові. Зелена Зірочка буде на Землі сама доти, доки ви підростете, навчитеся любити людей і вирушите їй на допомогу, щоб урятувати цей світ і змінити його на краще… (http://charnetskyj.org.ua/articles/zelena-zirka).

.Отже, діти, тепер тими зеленими зірочками на землі є наші наставники.

— Подумайте хто для вас є першими наставниками в житті?

-Звичайно, це тато і мама! Тому батьків треба завжди шанувати й слухати, бо так Бог сказав у четвертій заповіді: «Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!» (Вих. 20:12).

-У нашому народі здавна плекали особливу повагу до хресних батьків. Бо вони поручились за вас перед Богом: пообіцяли Господу завжди за вас молитися й прийняли відповідальність за вашу доброчесність, тому й повинні виявити турботу про християнське виховання похресника.

— А хто є нашими наставниками в храмі?

Це священики та богопосвячені особи. В українській традиції священик завжди був бажаним у школі, що так потрібно для просвіти майбутнього покоління.

Мудрими наставниками Христової віри для нас ще є святі люди, які подали приклад, гідний наслідування.

— Діти, яких ви знаєте українських святих? Це Володимир Великий, княгиня Ольга, святі Борис і Гліб, святі Антоній і Теодосій Печерські, Йосафат, Кирило і Методій, Блж. Миколай Чарнецький.

-Та найкращим їхнім і нашим Наставником і Учителем є наш Господь Ісус Христос!

Тому й учні Спасителя кликали Його «Равві», тобто «Учителю» (Ів. 1:38).

Тому часто на іконах зображають Ісуса з Євангелієм у руках, який навчає та благословляє.

«Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є» (Ів. 13:13). Це той Учитель і Наставник, який ніколи не помиляється.

Запитання до дітей. Скажіть, а ми є учнями Ісуса ХристаКоли ми ними стали?

Про це дізнаємось, як прочитаємо текст з Євангелія від Матвія 19:16-22.

Підсумок

— Дорогі діти, хочу побажати всім вам, щоб у вашому житті були лише хороші наставники, які б завжди подавали вам добрий приклад для наслідування та формували у вас духовні та моральні цінності.

#Християнськаетика #YouTube #відео #навчання