образотворче мистецтво

Тема. Натюрморт як жанр образотворчого мистецтва. Особливості виділення головного в композиції. Створення натюрморту «Вербові котики».

Мета. Поглибити знання учнів про звичаї та обряди українського народу, святкування Вербної неділі; розвивати вміння дітей правильно розміщувати малюнок на аркуші паперу, передавати особливості забарвлення гілки та бруньок; удосконалювати навички роботи олівцем, акварельними фарбами; формувати уміння вирішувати композиційну будову малюнка; вчити бачити красу рідної природи, виховувати бережливе ставлення до неї.

Казка Автор Таїсія Цибульська (1975)

Пухнаста казочка

Сталося це ранньої весни. Одного дня прокинулися у своїх ліжечках маленькі пухнасті котики. (Слайд)

Коли це – Тук-тук! – почулося за вікном. “Ой, що там таке?” – стрепенулися котики.

І тут сталося дивовижне! По хатинці забігали зайчики! Та не прості, а Сонячні! (Слайд)

– Прокидайтеся, соні! – галасували Сонячні зайчики, – Весна надворі! Ходімо гратися до річки!

– Ну добре, добре! – замахали лапками котики, – Вже йдемо! (Слайд)

І весела пухнаста ватага вирушила до річки. Ось уже і річка поряд, а біля неї самотня верба похилилася, дрімає ще, чекає на справжнє тепло. Та хіба ж тут подрімаєш? Такий галас зчинили котики і зайчики! (Слайд). Бігають, стрибають, перекидаються один через одного, та аж заливаються сміхом!

Радіє Сонечко, дарує своє тепло землі. Стала прокидатися стара верба. Навіть злежаний сніг біля її стовбура почав танути, та все швидше й швидше! І ось уже задзвеніли струмочки, заспівали дзвінкими голосочками.

– Ой! – злякалися котики, кумедно переставляючи лапки, – Мокро! Холодно!

І неначе по команді, прожогом вискочили на вербу! (Слайд). Вчепилися кігтиками за вербові гілки, міцно тримаються. Як не кликали їх Сонячні зайченята – не хочуть котики злазити.

– Е, ні, – казали вони, – хвостики забрудняться, лапки змокнуть! Нам і тут добре!

Зашуміла стара верба:

– Залиште їх, нехай собі сидять. І ви, зайченята, сідайте, моїх гілочок на всіх вистачить.

– Дякуємо, – відповіли Сонячні зайчики, – та нас вже Сонечко кличе. Бувайте, Вербові котики! До завтра! (Слайд).

Відтоді і стали котики називатися Вербовими. І щовесни пробуджують їх від сну веселі друзі, Сонячні зайчики. А стара верба радіє пухнастій компанії – весело разом весну зустрічати.